Мова древній книг!
Старослов'янська мово! Древній мед із присмаком легким води святої!
Так влучно і образно оцінив поет Юрій Бедрик мову представлену найдавнішими писемними пам'ятками слов'янського світу. Старослов'янською мовою були перекладені з грецької в другій половині ІХ ст. богослужбові тексти (Євангеліє, Апостол, Псалтир тощо).
Старослов'янська мова і старослов'янська писемність на шляху свого розвитку й поширення нерідко зустрічали перешкоди. Й тому був час, особливо після смерті Кирила І Мефодія, коли учні й послідовники великих просвітителів зазнавали переслідувань, а книги, писані старослов'янською мовою, підлягали знищенню. Але все-таки прогресивні державні діячі ІХ –Х ст., такі, зокрема, правителі Болгарії, як князь Борис-Михайло, цар Симеон, розуміли значення питомої, не запозиченої літературної мови, літератури й писемності для утвердження власної державності і духовної культури. Ця мова стає своєрідною міжнародною літературною мовою західних, південних, а пізніше—після прийняття християнства — східних слов'ян.
Немає коментарів:
Дописати коментар